Шахраї взялися за підробку банківських злитків і монет. Тенденцію визначили самі банкіри: за їхніми словами, підробляють не стільки великі золоті бруски по 250 г, а й зовсім невеликі.
«Трапляються підроблені злитки, починаючи з 1-грамового і до 500 м. Хто саме їх приносить, сказати складно – це і ті, хто свідомо продає підробки, і клієнти, які придбали злитки на чорному ринку», – розповів начвідділу операцій з банківськими металами Володимир Піщаний.
На чорний ринок золота йдуть через постанову НБУ від жовтня 2014 го про обмеження на продаж в 3 тис. грн/день (сьогодні обмеження вже дорівнює 12 тис. грн/день). «Тому попит є тільки на дрібні номінали (від 1 г до 10 г) – це ті злитки, які можливо купити на 12 тис. грн», – пояснила pr-менеджер банку Наталя Яненко.
Якість фальшивок не виросла, тому банки можуть легко виявити підробку.
Але ситуація ризикує погіршитися, як тільки підробку поставлять на потік професіонали. Перевірити хороші «копії», особливо злитки в 500 г і 1000 г, непросто. Для цього потрібне дороге обладнання.
«Таке є в Державній скарбниці. Якщо все ж існують сумніви з приводу справжньості, то краще відмовити клієнту, щоб не брати на себе відповідальність», – зауважила фахівець Ірина Павленко. Більш дрібні номінали, в 1-5 г, роблять грубо, і, щоб їх виявити, вистачає навіть уважного зовнішнього огляду. Простим українцям складніше, і шахраї цим користуються (в основному «липові» злитки продаються пересічним громадянам).
«При найменшому сумніві в справжньості метал конфіскується, а у людини виникають проблеми зі службою безпеки банку і правоохоронними органами», – застерігає Наталя Яненко.
Ще одна тенденція – підробка інвестиційних та пам’ятних монет. «Підроблених монет, емітентом яких виступає Нацбанк, поки не бачив, але ось інвестиційні монети інших держав траплялися», – розповів директор банкнотного банкингу банку Андрій Львов.
…