Кризовий стан економіки призвів до того, що на ринку фінансових компаній, зокрема лізингодавців, виникають девіантні випадки, коли кількість реальних і прозорих учасників ринку зменшується, а їх місце намагаються зайняти фейкові структури.
Станом на 31.03.2016 в Державному реєстрі фінансових установ налічувалося 267 юридичних осіб (лізингодавців), а кількість фінансових компаній, що надають послуги фінансового лізингу – 372. У документі Нацкомфінпослуг сказано, що протягом першого кварталу 2016 фінансові компанії та юридичні особи, які не мають статусу фінансових установ, однак в праві, згідно із законодавством, надавати фінансові послуги, уклали 1058 договорів фінансового лізингу на суму 1 520, 9 млн грн. Вартість об’єктів лізингу, предметом договорів, становить 1 197,0 млн грн, а вартість діючих договорів фінансового лізингу станом на 31.03.2016 дорівнює 23 836,0 млн грн.
Як повідомив член Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) Олександр Залєтов, обсяги надання послуг фінансового лізингу в Україні в першому кварталі 2016 року скоротилися на 31% в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року – до 23,8 млрд грн.
Він звернув увагу на скорочення кількості клієнтів лізингових компаній на 40% з 2014 року – з 25 тис до 15 тис. При цьому зазначивши, що в цілому кількість громадян, задоволених послугами лізингових компаній, значно більше, ніж тих, хто має скарги.
За перший квартал 2016 року Нацкомфінпослуг отримала 51 скаргу на лізингові компанії. Причини, на перший погляд, прості – постачальники не надали повної інформації про всі витрати за договором, предмет лізингу і строки його поставки.
Фейкові компанії, як пояснили в Асоціації лізингу в Україні, які використовують атрибути лізингового договору, в дійсності не мають юридичного права надавати фінансові послуги, хоча формально і виконують вимоги необхідні для своєї первинної реєстрації.
Схема роботи псевдокомпаній досить проста: обманним шляхом обману імітатори лізингових компаній отримують платежі від клієнта (в розмірі від 30 до 70 відсотків, залежно від вартості предмета лізингу), потім в судовому порядку доводять своє право (під різними приводами) залишити при собі дані авансові внески, не поставляючи при цьому техніку. Тобто основний елемент і сенс лізингу в їх діяльності відсутній.
“Цей платіж і є шахрайським елементом, після якого всі взаємини з лізингодавцем втрачають сенс. Тому що, коли людина з’ясовує, що заплатила не частину тіла майбутнього предмета лізингу, а послуги за оформлення договору, вона потрапляє в ситуацію, коли їй треба виплачувати або весь кредит, або виходити з цих правовідносин, але тут теж багато проблем. Коли клієнт розриває договір, він не отримує права відшкодування”, – розповіла Марина Масіч.
Поширенню таких явищ сприяло і те, що після введення електронного адміністрування ПДВ з першого січня 2015 роки ефективно оскаржити невидачу податкової накладної боржникам стало неможливим, в результаті чого для ринку лізингу виник своєрідний “податок” в розмірі 20%.
Для того, щоб перекрити фінансові ризики компанії з позитивною репутацією на ринку змушені були істотно збільшити аванси при наданні послуг, тоді як псевдокомпанії, встановлювали цифри набагато нижчі за ринкові.
У більшості випадків, клієнтів привертають різного роду акційні пропозиції, розміщені на інтернет-ресурсах. Як пояснює директор лізингової компанії Антон Дядюра, якщо товар в оголошенні набагато дешевше, ніж цінова політика виробника, то варто задуматися: щось з цією технікою не так. Крім того, в договорах з псевдолізінговими компаніями не вказується точний термін поставки товару, в більшості випадків вказується туманні терміни – рік і більше.
Антон Дядюра додав, що в кожної лізингової компанії є вироблена процедура кредитної перевірки, незалежно від обраної компанії, вона зобов’язана відбирати клієнтів оцінювання при цьому всілякі ризики.
“Лізингова компанія вимагатиме від клієнтів певний пакет документів для надання кредиту”, – додав директор лізингової компанії.
Лізингові компанії не стягують більше 30% від вартості предмета лізингу, сума адміністративного платежу становить 2-3% від вартості техніки все залежить від обраної лізингової компанії.
“Якщо вартість адміністративного платежу 20-30%, то це імітатори лізингової компанії”, – зазначив Антон Дядюра.
У лізингу абсолютно всі платежі завжди включені в графік і рівномірно розподіляються на весь термін лізингу. Після того як клієнт вносить необхідні платежі, він одразу отримує зареєстрований і застрахований автомобіль, при цьому економлячи на реєстрації страхування до 10%.
Найбільше, експерти ринку, просять звернути увагу на авансовий платіж, який не може виступати платежем за адміністративні послуги. Його також не слід вносити без підписання договору. У самому договорі важливо перевірити валюту договору. Вся техніка і автотранспорт купується в Україні за гривню, про прив’язку до валюти не може бути й мови. Що ж стосується вищезгаданого авансового платежу, лізингова компанія не вимагає термінового внесення авансу. Щодо термінів доставки, експерти ринку відзначають, що вони завжди варіюються до двох тижнів – не більше.
“Терміни 50, 70 або 350 днів, або не зазначені терміни – маячок, що швидше за все ця поставка не буде реалізована”, – пояснюють експерти.
До всього іншого споживачам фінансових послуг необхідно проявляти обачність, ретельно вивчати інформацію про компанії заздалегідь, як мінімум перевіряючи відгуки про неї в інтернеті. На сьогоднішній день інтернет рясніє різними форумами, всередині яких клієнти лізингових компаній охоче діляться різноплановою інформацією.
“Слід також поцікавитися актуальними цінами на товар, що збираєтеся придбати, і не кидатися на нереальні знижки. Поцікавитися постачальником і попросити про можливість з ними поспілкуватися, попросити на ознайомлення договір з постачальником. Договір фінансового лізингу читати уважно і так довго, як вам це потрібно, ні в якому разі не поспішати, як би менеджери вас не підганяли. Краще взяти додому на пару днів, але шахраї ні за що не погодяться вам його віддати, це буде для вас хорошим лакмусом. До речі, сам факт такого утиску за термінами вже є сигналом про те, що компанія щось приховує. Дуже бажано залучити до вивчення договору кваліфікованого юриста для кращого розуміння умов. Ні в якому разі нічого не платити до підписання підписання оригіналу договору обома сторонами.
У разі, якщо ви, не дивлячись на всі застереження все ж виявилися обдуреними – не розривайте договір (до чого вас посилено схиляють пройдисвіти), необхідно звернутися за юридичною допомогою, щоб спробувати захистити свої майнові права в цивільному і (або) кримінальному судочинстві, паралельно звернувшись зі скаргами в Нацкомфінпослуг і Держпродспожівслужби, правоохоронних органів“, – резюмувала Марина Масіч.
Член Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) Олександр Залєтов вважає, що лізинговий ринок в країні вже давно вимагає масштабних законодавчих змін. Він уточнює, що правова база, що регулює ринок лізингових послуг вже морально застаріла і вона вже давно не відображає проблеми, які систематично виникають на ринку. Нацкомфінпослуг вже спільно з Асоціацією лізингу України в 2015 році почала роботу над оновленням порядку, що регулює надання клієнтських послуг.
Раніше, наказом Нацкомфінуслуг №230 від 16 жовтня 2015 року було створено робочу групу, до якої увійшли представники асоціації лізингодавців, великих лізингових компаній, НБУ і Нацкомфінпослуг.
Не тільки Залєтов впевнений, що все це допоможе знизити існуючі ризики, представники ринку переконані в тому, що синергія правоохоронних органів і регулятора посилить надійність в наданні лізингових послуг.
…