“Банк Михайлівський” віднесено до категорії неплатоспроможних. Відповідну унформацію опублікував Національний банк Українина свої сторінці.
“Відповідно до вимог статті 76 Закону України “Про банки і банківську діяльність” 23 травня 2016 року Правління Національного банку України прийняло рішення № 14 “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних”, – йдетсья у повідомленні.
Відповідно до вимог статті 76 Закону України “Про банки і банківську діяльність” 23 травня 2016 року Правління Національного банку України прийняло рішення № 14 “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних”.
Епопея навколо банку “Михайлівський” може закінчитися на цьому тижні. І закінчитися тимчасовою адміністрацією і статусом “неплатоспроможного”. Чому один з лідерів сегмента споживчого кредитування може покинути ринок?
Банк “Михайлівський” може так і не відзначити своє триріччя. Вже на цьому тижні його можуть визнати неплатоспроможним. Хоча ще не так давно обговорювалося питання його порятунку через механізм злиття з іншою фінустановою, ще одним з лідерів на ринку споживчого кредитування – Платинум Банком. Але як стверджують джерела всередині “Михайлівського”, питання повноцінного злиття вже не розглядається – кращі активи банку будуть продані, а решта відійде до Фонду гарантування.
Переговори між Борисом Кауфманом, який контролює “Платинум”, і Віктором Поліщуком, власником мережі “Ельдорадо” і банку “Михайлівський”, тривали до середи минулого тижня. Результатом їх стали ряд домовленостей, частково відразу ж проявилися в звільненні глави правління “Михайлівського” Ігоря Дорошенко і подальшому його призначення головним виконавчим директором кіпрської PT PLATINUM PUBLIC LIMITED, яка виступає власником Платинум Банку.
В результаті основним сценарієм є банкрутство “Михайлівського” і виведення з нього працюючих активів на баланс Платинум Банку.
За останніми даними НБУ, активи фінустанови становили 2,95 млрд грн (на 1 квітня 2016 року), а на депозитних рахунках клієнтів знаходилося 2,14 млрд грн (з них 1,53 млрд – вклади фізичних осіб).
Не так давно Ігор Дорошенко переконував нас, що проблем у банку немає і всі інші розмови – це лише підступи конкурентів. Зараз же він намагається уникати спілкування з пресою.
“Уже минулого тижня банк не міг виконувати цілий ряд нормативів НБУ. При цьому це було схоже на сплановане банкрутство”, – говорить один з банкірів. Станом на 1 квітня у банку було 360 млн грн в грошових коштах, зараз же ця сума значно скоротилася.
При цьому, як стверджує джерело в банку, шуму в “Михайлівському” на цьому тижні було чимало. Дуже частим гостем в кабінеті Дорошенко був інший опальний банкір – Дмитро Зінков, який зараз очолює наглядову раду Платинум Банку (а до цього керував двічі банкрутом – банком “Надра”). Результатом цих зустрічей (сам Зінков поки не прокоментував ситуацію) стали дії, які побічно можуть вказувати на швидке виведення банку з ринку. А саме – дроблення депозитів і збільшення пасивної частини балансу за допомогою фінансової компанії (перекидання зобов’язань на баланс банку). Крім того, за нашою інформацією, банк міг почати процес переоцінки робочого кредитного портфеля (привласнення нижчої категорії якості) для того, щоб в подальшому перепродати його з істотним дисконтом (10-20% від номіналу).
А працюючий портфель кредитів у “Михайлівського” є. На відміну від кредитів юросіб (1,56 млрд грн), споживчі кредити (583 млн грн) генерують хороший грошовий потік. Саме цей ласий шматок хотіли отримати Кауфман і Грановський. Платинум Банку, який також відчуває проблеми, необхідна ліквідність, крім того, банк систематично порушує нормативи Н7-Н9 (нормативи кредитного ризику) і близький до порушення норматив Н6 (короткострокова ліквідність).
Банк “Михайлівський” був створений під час останньої хвилі появи нових банків – в червні 2013-го. Метою його створення було кредитування клієнтів мережі “Ельдорадо”.
“Банк, який генерує грошовий потік, це дуже хороша модель. Правда, і ризикована. Займатися зараз споживчим кредитуванням небезпечно, хоча банкіри стверджують, що рівень прострочення за такими позиками дуже невисокий”, – говорив глава одного з банків з іноземним капіталом.
“На сьогоднішній день споживче кредитування – це, напевно, єдина бізнес-модель, яка здатна працювати на такому ринку божевільних ставок (25% і вище по залученню депозитів)”, – говорив раніше Дмитро Зінков.
Однак повністю на фізичних клієнтів банк Поліщука так і не переключився. Кредитний портфель споживчих кредитів ніколи не досягав навіть половини активів – решта грошей йшли на позики бізнесу. Як правило, це були кредити компаніям, так чи інакше пов’язаним з акціонером банку. При цьому “Михайлівський” був агресивний на ринку депозитів – він пропонував чи не найкращі умови за ставками для клієнтів (25%). Висока ціна фондування вимагала високої рентабельності активів. У сегменті споживчого кредитування цього можна було досягти. Так, за останніми даними НБУ, рентабельність активів банку була трохи вище 11%. До слова, це найвищий показник на банківському ринку.
“Як і у багатьох банків такого роду, їх фінзвітність виглядає непогано. При валюті балансу 2,9 млрд корпоративний портфель кредитів (1,6 млрд) має нуль прострочення, резерви – 3,9%”, – констатує банківський аналітик ICU Михайло Демків.
При цьому бажання рятувати банк або проводити повноцінне об’єднання, мабуть, у акціонерів не було. “Пропозиція Кауфмана не припускала альтернативи, хоча Поліщук б вийшов з угоди не з нулем. Але відмовившись, міг би втратити свою частину в бізнес-центрі “Гулівер”, – розповідає джерело, близьке до переговорів.
“Ми самі дивилися на ряд портфелів “Михайлівського”, але ще 2 тижні тому нам повідомили, що покупець на них знайдений”, – додає один з банкірів.
У разі визнання банку неплатоспроможним зобов’язання по кредитах до 200 тис. грн на себе візьме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. А це близько 1,2-1,3 млрд грн. Все, що вище цієї суми, як і в інших випадках, компенсуватися буде в останню чергу (або не буде зовсім).
“Ті, хто гналися за наживою і довіряли невеликому спірному банку гроші, зате під 25% і вище, заплатять за свій ризик. Як і у випадку з валютними кредитами, їх це повинно змусити уважніше дивитися на банк, в який вони несуть гроші. Проте швидше за все вони просто перестануть довіряти всій банківській системі. На жаль, з фінансовою грамотністю населення в Україні все погано “, – нарікає все той же глава банку з іноземним капіталом.
Крім того, клієнти, що брали кредити, можуть зіткнутися зі зміною сторін контракту – виплачувати по позиках необхідно буде вже новому банку. А це може в свою чергу призвести до збільшення відсотка прострочення по кредитах.
Якщо інформація про виведення капіталу і шахрайство буде підтверджена НБУ і правоохоронними органами, менеджменту банку і його власнику доведеться відповідати всім своїм майном. Однак з часів посилення відповідальності власників фінустанов в Україні ще не було жодного прецеденту, коли акціонера визнали винним.
“Ми підготували більше сотні пакетів документів для Генпрокуратури. По жодному з них ще немає результату. І це питання не до НБУ, а до слідчих і суддів”, – говорив раніше Олександр Писарук, екс-перший заступник глави Національного банку.
Тепер же можна поставити резонне питання новому генпрокурору Юрію Луценко: коли прокуратура почне доводити до суду справи акціонерів банку? Або такі схеми банкрутства банків можуть брати на озброєння й інші банкіри?
…