В минулому році Верховна Рада змінила механізм продажу активів ліквідованих банків, і передала повноваження по управлінню майном та боргами банкрутів від ліквідаторів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Причому, нова система мала запрацювати вже з 1 січня 2016 року. Вона передбачає спрощення та централізацію багатьох процесів, що, по ідеї, підвищує шанси вкладників з депозитами понад 200 тис. гривень повернути при ліквідації банку свої гроші. Однак система гарантування виявилася неготовою до різких змін, в результаті чого реалізація активів майже зупинилася.
Якщо раніше оцінку та продаж ліквідаційної маси збанкрутілих банків здійснювали ліквідатори, то тепер ці функції має здійснювати Консолідований офіс по роботі з активами. У підсумку, ліквідатори будуть займатися лише інвентаризацією і зберіганням активів, а всі рішення буде приймати спеціальний департамент.
Керівництво ФГВФО кілька разів акцентував увагу на тому, що ця модель “списана” у Федеральної корпорації страхування депозитів США, і з допомогою американських фахівців, а також за підтримки експертів Всемирового банку, приведена у відповідність з українськими реаліями.
Однак все вийшло як завжди: з приходом 2016 року повноваження у ліквідаторів забрали, але роботу консолідованого офісу так і не налагодили. “31 грудня 2015 року ФГВФО розіслав всім ліквідаторам рішення про відкликання їх повноважень. При цьому, як будуть проходити торги, нам ніхто не повідомив. У результаті, майже весь січень продаж активів простоював”, – розповів ліквідатор одного з банків, який побажав залишитися неназваним.
У середині січня у Фонді все-таки було прийнято рішення про те, що запуск консолідованого офісу зсувається на 1 квітня, а тимчасовим, перехідним органом стане Комітет з управління активами. “По суті, він і взяв на себе обов’язки консолідованого офісу. Врешті, уповноважені особи дійсно більше не приймають ніяких рішень, які стосуються продажу активів “, – пояснив уповноважений на ліквідацію ЕРДЕ Банку, Інтербанку, Омега банку і банку “Таврика” Артем Караченцев.
Вартість активу і торгову площадку для його розміщення визначає Комітет. Однак проблема в тому, що Комітет повноцінно функціонувати не може, оскільки даними про активи він не володіє. Тому ліквідатори змушені заповнювати десятки форм в буквальному сенсі на папері, і потім передавати їх Фонду. Автоматизації немає, з-за чого раніше налагоджені процедури значно ускладнилися. В результаті, В січні торгів банківським майном майже не було, та розміщення нових лотів відбувається з великою затримкою.
Але труднощі не тільки в рутині з документами. Досі не визначено перелік обов’язків і повноважень консолідованого офісу. А адже до його фактичного запуску залишилося менше 2-х місяців. За цей час Юлія Берещенко, призначена відповідальною за розпродаж активів, повинна зібрати команду фахівців нового департаменту, і написати методологію його роботи. Коментар нам вона відмовилася надати.
Проте учасники банківського ринку і експерти вже висловлюють побоювання, що з 1 квітня консолідований офіс свою роботу не почне. “Трудністю може стати налагодження системи ведення звітності, оприлюднення результатів роботи Фонду. А адже це дуже важливо, так як відсутність прозорості в будь-якому разі розцінено як становлення нових корупційних схем”, – підкреслює юрист Адвокатського об’єднання Анастасія Нестеренко.
Ще одна перешкода – відсутність єдиної бази даних, в якій буде зведена вся інформація про активи ліквідованих банків. “Адже тоді фахівці, отримуючи запит від потенційного клієнта на конкретний вид активу, роблять вибірку по всій базі, а не за конкретного банку. В такому випадку, робота консолідованого офісу дійсно буде ефективною”, – міркує Артем Караченцев.
В самому Фонді кажуть, що обмін інформацією буде відбуватися за строго визначеної формі, і виноситися на розгляд Комітетом з продажу активів і виконавчою дирекцією ФГВФО. “Кожен актив (кредит, нерухомість, транспортні засоби) мають свій паспорт. У ньому вказується інформація про основні параметри відповідного активу. Інформація заповнюється уповноваженою особою в рамках чітко визначених полів. При цьому вона автоматично відображається у внутрішній базі даних фонду і накопичується там”, – пояснив заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Кияк.
Ще одна проблема – оцінка і справедливість ціни продаваного майна. Працюючи з конкретним банком, ліквідатор знає, чому квартиру навіть в центрі міста все одно доведеться продавати за копійки, так як в ній “заднім” числом прописані діти, що робить виселення боржників майже неможливим. Або розуміє, що кредит, виданий фірмі “А”, продати взагалі неможливо, оскільки керівництво позичальника знаходиться під слідством або ховається від правоохоронних органів.
“Принцип простий. Будь-який актив, який пропонується до продажу, не може виставлятися менше 30% від балансової вартості. Як правило, початкова ціна активу, який виставляється на реалізацію, вище або значно вище оцінки суб’єкта оціночної діяльності”, – підкреслює Андрій Кияк. Хоча банкіри говорять, що у ФГВФО підхід більш тривіальний: виставити актив на продаж за максимальною ціною. І те, що за завищеною вартістю він може продаватися місяцями і навіть роками, нікого не хвилює.
“Не ясно, як буде фінансуватися діяльність ліквідаторів. Адже оренда офісів, наймання працівників і юристів, суди, і навіть охорона перебувають на балансі об’єктів – за це все платить ліквідатор. Враховуючи всі ці новації, ліквідатори не будуть мотивовані, що може призвести до зловживань з їх боку і затягування процедур виведення банків з ринку”, – висловлює побоювання один зі співрозмовників.
Втім, можливо, що прийдешні зміни підуть банківському ринку та систему гарантування на користь. “З урахуванням того, що в ФГВФО зосереджені портфелі понад 60 банків, найімовірніше в активи, що виставляються фондом на продаж, в тому числі і цілісні майнові комплекси. Тому можна розраховувати на синергію від продажу портфелів декількох банків. І гіпотетично, їх вартість буде вище вартості активів,які реалізовуються фрагментарно”, – пояснює Вадим Березовик.
Плюс до всього консолідація дозволить прискорити процеси по виведенню неплатоспроможних банків з ринку (закон, до речі, передбачає скорочення терміну цих процедур з 3 до 1 місяця), а, відповідно, знизити витрати на адміністрування банкрутів. По ідеї, це прискорить виплати вкладникам і зменшить витрати на обслуговування запозичень, які ФГВФО залучає для компенсацій.
У ліквідованих банках залишається істотна частка незадоволених вимог юридичних осіб. Є надія, що при реалізації нової стратегії буде отримано більше коштів, і більша кількість кредиторів поверне свої гроші назад”, – вважає Вадим Березовик.
У той же час, все одно великавероятность, що після консолідації всіх процедур рішення щодо продажу активів будуть прийматися суб’єктивно. “Досить багато факторів, які тягнуть за собою юридичні ризики при реалізації того чи іншого активу. В тому числі, і звинувачення в заниженнойстоимости. Тому головне завдання, щоб цей процес був під контролем вкладників і був максимально прозорим”, – упевнений екс-член ради НБУ Василь Горбаль.
Учасники банківського ринку сумніваються, що консолідований офіс з квітня запрацює в повну силу. Формально він функціонувати,звичайно, буде, але огріхи в його роботі (нормативну, технічну базу) доведеться допілівать як мінімум до 2017 року.
Від цього програє і Фонд, і клієнти банків, що розорилися. Адже продаж і без того малопривабливих активів буде ще більше затягуватися. І, як відомо, час грає проти того майна, яке не “зависає” на балансі у банкрутів. Воно просто знецінюється. І оскільки приходом 2016 року процедури по управлінню майном ліквідованих банків лише ускладнилися, надії вкладників, які розмістили на депозитах суми понад гарантованих 200 тис. гривень, все ще примарні.
…