Чиновники спільно з банкірами розробляють швидкий спосіб арешту банківських рахунків юридичних і фізичних осіб за рішеннями судів. Для цього пропонується створити єдину базу рахунків і проводити блокування фактично в режимі онлайн. Учасники ринку вважають, що як мінімум можна швидко створити систему обміну запитами, складніше – створити саму базу рахунків, але ще складніше – забезпечити неможливість зловживань цією системою.
Уряд пропонує арештовувати банківські рахунки в режимі онлайн. Зараз цей процес за запитом виконавчої служби забирає від декількох днів до місяця. Проте в ході переговорів Міжнародного валютного фонду та України було домовлено про автоматизацію цього процесу і усунення з нього людського фактору. Тому Мінфін спільно з банками пропонують створити єдину електронну базу даних про всі рахунки клієнтів банків. Через таку базу суддя відразу після ухвалення рішення про арешт зможе відправити у всі банки запит про виявлення та арешт коштів на рахунках.
Банк, у свою чергу, повинен буде автоматично заблокувати рахунок. «Якщо на рахунку в одному банку буде знайдено достатню суму для арешту, кошти будуть заблоковані відразу. Якщо коштів буде недостатньо, то продовжиться пошук інших рахунків у інших банках», – розповіли нам в комітеті з питань захисту прав кредиторів Незалежної асоціації банків України. На всю процедуру має піти кілька хвилин.
Банки в обов’язковому порядку вноситимуть в електронну базу інформацію про рахунки своїх клієнтів. За її адміністрування візьметься Нацбанк або інший орган держвлади. «Сьогодні єдиним центром, що володіє всією повнотою інформації про рахунки клієнтів, є фіскальна служба. Тому якщо вирішувати це питання, то потрібно, напевно, або відкривати новий центр, або надати ці повноваження податківцям, – говорить Вадим Березовик. – В умовах різних операційних банківських систем мова не може йти саме про «базу», виходячи з того, що ця «база» буде статичною системою, а вона якраз не дасть можливості проведення онлайн-операцій. Для онлайну необхідне програмне забезпечення, яке буде мати миттєвий привілейований доступ до операційної системи будь-якого банку».
Доступ суддів до інформації про наявність у клієнтів рахунків не порушує банківську таємницю. Відповідно до закону «Про банки та банківську діяльність», вона може бути розкрита за рішенням суду. Проте учасники ринку бояться зловживань через появу такої процедури. «Банки в цілому довіряють своєму регулятору, але навряд чи це можна сказати про судову систему, яка саме і повинна стати «оператором» такої системи. Бажання суддів зрозуміти можна, але на сьогодні вони вручну роблять багато помилок, тому віддавати їм до рук такий інструмент вкрай ризиковано», – зазначає Ігор Львов.
На його думку, онлайн-система не в змозі нівелювати вже традиційні ризики для фінансового сектора. «Найбільш показовий приклад – коли про можливе судове рішення стає відомо задовго до його ухвалення, і гроші з рахунків, які підлягають арешту, спокійно «мігрують» на другі, треті в цьому банку або в іншому. У підсумку заарештовується порожній рахунок», – нарікає банкір. Тому прискорення виконання рішення суду знизить частку шахрайств. «Іноді відбувається затягування процедури. І людині вдається забрати з банку гроші до того, як вони були заарештовані», – кажуть в НАБУ.
Але така система потребує великого контролю. «Банкіри можуть арештовувати рахунки, не надаючи реальних аргументів заборгованості клієнта, як це часто зараз відбувається. Тому необхідно вибудувати систему компенсації збитків. Наприклад, якщо арешт був неаргументованим або потім його скасували, то позивач має заплатити штраф», – пропонує старший партнер адвокатської компанії Ростислав Кравець.
…