ap_graham_congress-1

Гончарук: бюджет-2020 – останній, що ухвалюється терміном на один рік

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що Україна востаннє буде ухвалювати державний бюджет на один рік, оскільки надалі ухваленню кошторису передуватиме ухвалення «повноцінної трирічної декларації». Про це Гончарук зазначив після того, як очолюваний ним уряд подав, а Верховна Рада зареєструвала 15 вересня проєкт державного бюджету на 2020 рік.

«Ми робимо фокус на безпеку й оборону, інфраструктуру та якісне відновлення доріг, а також ставимо людину в центр розвитку держави — маємо завершити реформу освіти та медицини. Ми останній раз приймаємо тільки бюджет на 1 рік. Надалі ухваленню бюджету передуватиме ухвалення повноцінної 3-річної декларації», – написав прем’єр на сторінці у Facebook.

У грудні минулого року Верховна Рада ухвалила закон про середньострокове бюджетне планування, що передбачає запровадження планування бюджету на три роки.

15 вересня уряд подав до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2020 рік. Доходи кошторису передбачені у сумі 1 079,5 мільярда гривень, видатки – 1 170,0 мільярда гривень. Видатки на безпеку  і оборону – 245,8 мільярдів гривень, на розвиток дорожньої інфраструктури –  74,4 мільярда гривень, на охорону здоров’я – 108 мільярдів гривень. Мінімальна зарплата, згідно з проєктом бюджету, складатиме 4723 гривень. Фінансування Пенсійного фонду складе 172,6 мільярда гривень.

 

ap_graham_congress-1

У Раді зареєстрували проєкт держбюджету

У Верховній Раді зареєстрували проєкт державного бюджету, поданий урядом.

Як раніше зазначив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, сьогодні був останній день, коли можна було подати цей документ.

За його словами, до 2 лютого уряд ще вноситиме корективи в проєкт.

Верховна Рада має схвалити проєкт бюджету у першому читанні до 20 жовтня, допрацьований документ уряд має подати в парламент для другого читання не пізніше 3 листопада. Парламент повинен ухвалити закон про державний бюджет до 1 грудня.

ap_graham_congress-1

Арбітражний суд в Гаазі відмовив Росії у вимозі перегляду питань юрисдикції за позовом «Приватбанку»

У четвер, 12 вересня, року Постійна палата арбітражного суду в Гаазі відмовила Росії у перегляді питань юрисдикції суду та порушених зобов’язань у справі щодо захисту інвестицій за позовом «Приватбанку». Про це повідомляє пресслужба банку.

Справа в арбітражі була розпочата «ПриватБанком» 13 квітня 2015 року за порушення Росією зобов’язань щодо «ПриватБанку» з питань активів у Криму за Угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій, укладеною між Україною та Росією.

Росія раніше не брала участі в судовому процесі. Однак тепер призначила своїх представників у суді.

У лютому Постійна палата третейського суду в нідерландській Гаазі винесла рішення на користь «Приватбанку» у справі проти Росії щодо експропріації активів банку в анексованому нею Криму. У висновку суду йшлося про те, що «Приватбанк» має право на відшкодування.

Арбітражний суд залишив питання щодо розміру відшкодування на наступний етап арбітражного розгляду. «Приватбанк» прагне відшкодувати понад один мільярд доларів.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

ap_graham_congress-1

«Укренерго» загрожує банкрутство через неплатежі підприємств групи «Приват» – Ковальчук

Українські промислові споживачі електроенергії, серед яких передовсім – компанії групи «Приват», від моменту запуску ринку електроенергії в Україні, накопичують неплатежі за послуги національної енергетичної компанії «Укренерго», який загрожує фінансовій стабільності компанії. Про це заявив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, в.о. голови правління НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

«1,76 мільярда гривень неплатежів накопичили, починаючи з липня, споживачі електроенергії перед «Укренерго» – за послуги з передачі електроенергії та диспетчерського управління. Найбільшим неплатником є підприємства групи «Приват», які не платять, користуючись відповідним рішенням Окружного адмінсуду Києва. Ці компанії споживають понад 6% електроенергії в Україні. Загалом ми нарахували близько 400 компаній-неплатників, а це означає 400 судових процесів», – пояснює Ковальчук.

Окрім цього, за словами очільника «Укренерго», ще 623 мільйони гривень заборгувало цій компанії ДП «Енергоринок». Збереження та накопичення цих неплатежів може мати небезпечні наслідки, припускає посадовець.

«Ця сума – більша за наші операційні витрати. Отже, або ми не зможемо платити ДП «Гарантований покупець» («Укренерго» зі свого тарифу платить «Гарантованому покупцю» для того, щоб він міг купувати електроенергію у вітряних та сонячних електростанцій за високим «зеленим тарифом» – ред.), або ітиметься про банкрутство», – припускає посадовець.

В «Укренерго» мають намір позиватися до неплатників та оскаржувати рішення судів, винесені на їхню користь.

Група «Приват» – неофіційна назва групи компаній, власниками яких є українські бізнесмени Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та Олексій Мартинов. Серед підприємств, які до неї входять – «Нікопольський завод феросплавів», один з найбільших промислових споживачів електроенергії в Україні.

У липні 2019 року Окружний адміністративний суд Києва за позовом «Нікопольського заводу феросплавів» зупинив дію постанов Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики, №954 та 955. Ці постанови визначають чинні тарифи за послуги, які надає споживачам НЕК «Укренерго».

В «Укренерго» пояснили, що відмова від застосування цих тарифів унеможливлює оплату електроенергії, яка втрачається в магістральних мережах; компенсацію виробникам, які працюють по «зелених» тарифах; оплату допоміжних послуг, тобто підтримки резервів в об’єднаній енергетичній системі України. Витрати на всі ці речі – закладені в тарифі енергетичної компанії.

Зі свого боку, керівництво «Нікопольського заводу феросплавів» наголошує, що нові тарифи за передачу електроенергії та диспетчерське управління роблять електроенергію для заводу дорожчою, ніж у Євросоюзі та перетворюють роботу підприємства «на фільм жахів», оскільки частка електроенергії у вартості його продукції – близько 30%.

 

На підприємстві наголошують, що ринок електроенергії в Україні – непідготовлений та «запущений передчасно».

ap_graham_congress-1

Долар стрімко падає на міжбанку

На українському міжбанківському валютному ринку триває стрімке знецінення долара. Торги 13 вересня відкрилися за значної переваги пропозиції над попитом, і вже до 11:00 котирування склали 24 гривні 65–68 копійок за долар, інформує сайт «Мінфін».

«НБУ вже встиг викупити близько 50 мільйонів доларів за 24,74 гривні і виставив інтервенцію за єдиним курсом викупу по 24,68 гривні. Це вилучило надлишок пропозиції долара і вирівняло попит і пропозицію. Вийшли основні покупці, розуміючи, що ринок вже досяг сьогодні «дна», – відзначають фахівці.

Станом на 12:00 на міжбанку американська валюта частково відіграла свої втрати – 24 гривні 72–75 копійок за долар.

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу на рівні 24 гривні 69 копійок за долар. Це на 14 копійок менше за офіційний курс на 13 вересня, який став рекордним за понад три роки.

У липні 2016 року курс піднімався до 24 гривень 80 копійок, але вже в серпні того ж року становив понад 25 гривень за долар.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Востаннє поблизу позначки 24 гривні 50 копійок за долар офіційний курс перебував у січні 2016 року.

ap_graham_congress-1

Мінінфраструктури хоче повернути під свій контроль «Укрзалізницю»

Міністерство інфраструктури хоче повернути собі контроль над «Укрзалізницею». Про це журналістам заявив міністр інфраструктури Владислав Криклій.

«Я вже ініціював це питання перед прем’єр-міністром. Думаю, найближчим часом розпочнемо», – зазначив він.

За його словами, відповідні зміни до положення про «Укрзалізницю вже готуються».

«Якщо за транспортну стратегію та інфраструктуру відповідає Міністерство інфраструктури, то логічно, що залізниця як невід’ємна частина всього цього живого організму має повернутися назад», – наголосив Криклій.

18 січня 2017 року Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні затвердив новий статут ПАТ «Укрзалізниця», згідно з яким, Мінінфраструктури втратило право бути органом управління компанії. У новій редакції статуту міністерство позбавили можливості підписувати договори з головами наглядової ради та контракт з головою правління «Укрзалізниці». Також Мінінфраструктури позбавили права визначати напрямки діяльності компанії, впливати на кількість акцій, затверджувати фінансовий план, річний звіт, чисельність персоналу.

ap_graham_congress-1

Міжбанк: гривня йде на новий рекорд

Після одноденної корекції, коли долар частково відіграв втрати, на українському міжбанківському валютному ринку знову посилюється національна валюта. Як повідомляє сайт «Мінфін», станом на 12:00 котирування встановилися на рівні 24 гривні 81–83,5 копійки за долар, це більш як на 10 копійок менше за рівень закриття торгів 11 вересня.

Національний банк України опівдні оприлюднив довідкове значення курсу 24 гривні 86 копійок за долар, це на 11 копійок менше від офіційного курсу на 12 вересня.

Цього тижня вперше за три роки офіційний курс, який Національний банк України встановлює за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку, склав менш як 25 гривень за долар. Курс на 11 вересня регулятор встановив на рівні 24 гривні 88 копійок за одиницю американської валюти.

 

У липні 2016 року курс піднімався до 24 гривень 80 копійок, але вже в серпні того року становив понад 25 гривень за долар.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.