2764

Розведення чи загострення: що зміниться на Донбасі?

Розведення чи загострення: що зміниться на Донбасі?

Трьохстороння контактна група у Мінську майже погодила розведення в районі КПВВ «Гнутове», а міністр внутрішніх справ України пропонує спільне патрулювання окупованих територій поліцією, миротворцями та представниками ОРДЛО. Та чи можливе на ділі нове розведення на тлі нового загострення на Луганщині? Чи виправдане воно?

Журналісти побували поруч із ділянкою розведення №2 поблизу Золотого, а також порівняло ситуацію із схожою точкою – КПВВ «Гнутове»
 

 
 
Для поширення вашого відео чи повідомлення в Мережі Правди пишіть сюди,
або на email: [email protected]
 
 
Найкращі пропозиції товарів і послуг в Мережі Купуй!
 

2764

Как уберечь страну от кремлевской плесени: избирательный фильтр

Как уберечь страну от кремлевской плесени: избирательный фильтр
 

 
 
Для распространения вашего видео или сообщения в Сети Правды пишите на email: [email protected]
 
 
Лучшие предложения товаров и услуг в Сети SeLLines
 

2764

Розвалюємо пропагандистів та ригів, які брешуть проти Майдану

Розвалюємо пропагандистів та ригів, які брешуть проти Майдану.

Про брехню і маніпуляції проросійських пропагандистів та непокараних служників януковича, які масово запустили кампанію брехні проти Майдану.

Блог про українську політику та актуальні події в нашій країні
 

 
 
Для поширення вашого відео чи повідомлення в Мережі Правди пишіть сюди,
або на email: [email protected]
 
 
Найкращі пропозиції товарів і послуг в Мережі Купуй!
 

2764

У містах України вшановують пам’ять жертв депортації чеченців та інгушів

23 лютого у туристично-інформаційному центрі Запоріжжя відбувся захід, присвячений річниці депортації радянською владою чеченців та інгушів.

Зокрема організатори презентували портрет «козака» авторства художника 19 сторіччя чеченського походження Петра Захарова-Чеченця, чий творчий доробок зазнав забуття внаслідок радянської політики щодо чеченців.

«23 лютого – день депортації чеченців, інгушів. Їх депортували до Середньої Азії, де народився, наприклад, (президент республіки Ічкерія Джохар – ред.) Дудаєв. Ми сьогодні хочемо нагадати не лише про те, що була депортація, а й про 1990-і роки 20 сторіччя, хочемо нагадати про 19 сторіччя, про Шаміля (лідер національно-визвольного руху на Кавказі у добу Кавказької війни 1817-1864 років – ред.), який чинив опір російській експансіоністській політиці. Хочемо нагадати, хто власне вбив батьків цього художника – це російський генерал Єрмолов. І будемо робити це через мистецтво», – розповів представник Національного заповідника «Хортиця» В’ячеслав Зайцев.

Читайте також: «Cусіди прийшли грабувати», «повернулися і односельці за тиждень мазанку збудували» – історії розкуркулених родів​

Петро Захаров-Чеченець – єдиний професійний художник-чеченець 19 сторіччя. У 1819 році його малюком знайшли російські солдати на території аулу Дади-юрт, знищеного російськими військами за наказом генерала Олексія Єрмолова під час Кавказької війни. Дитину віддали на виховання козаку Захару Недоносову, а згодом його взяв на виховання до свої родини сам генерал Єрмолов. Художник в якості вільного слухача закінчив Петербурзьку академію мистецтв. Свої роботи підписував як «Захаров з чеченців», «Захаров-Чеченець» та «Захаров-Дадаюртський».

«Ми знаємо багато трагедій, про які говорять, як той же Холокост. Але історія Дади-юрта, Кавказької війни, така, що там вижили лише ті, хто не опинився на території того поселення. Було знищено сто відсотків населення. Один з тих, хто вижив – цей хлопчик, якого потім назвали Захаровим. У Грозному шанували його як діяча (культури – ред.). Була галерея його імені, від якої каміння на камінні не залишили, яку знищили як весь Грозний. Трагізм в чому? Бюст Єрмолова стояв в центрі Грозного практично поки не розвалився СРСР. Його пробували зносити, але його або відновлювали, або огороджували парканом. В 1991 році лише з появою Джохара Дудаєва він був прибраний звідти», – поділився під час заходу представник чеченської діаспори Запоріжжя на ім’я Малік.

 

Представлена у Запоріжжі робота Петра Захарова, що зберігається в фондах Національного заповідника «Хортиця», не має авторського підпису: його, ймовірно, відрізано з нижньою частиною полотна. Встановити автора вдалося завдяки спільним зусиллям низки музеєзнавців.

«Через те, що чеченців було депортовано, його ім’я не згадували, приписували картини взагалі іншим майстрам. Він вже після смерті зазнав переслідувань. На картині зображений козак-чорноморець, але насправді, це якийсь грузинський князь, аристократ, який намальований у стилі козака-чорноморця. Ця картина була спочатку у Третяковці, потім – в Ленінграді, а у 30-х роках потрапила у Ворошиловград, сучасний Луганськ. У 1987 році хотіли отримати до музею картину «Козаки пишуть листа…». Є два варіанти, і хотіли б, щоб один потрапив до нас, оскільки музей козацтва. Але дозволили взяти «Козака». Ніхто не зрозумів, що це картина відомого чеченського художника, і лише зараз ми з’ясували, що автор – це дуже талановитий чеченський художник», – розповів В’ячеслав Зайцев.

Крім того, заходи з нагоди річниці депортації чеченців та інгушів, а також пам’яті жертв репресій кримських татар відбулися у Дніпрі.

У Музеї Голокосту зібрались зібралися науковці, представники національних та релігійних громад міста, молодь, небайдужі містяни.

Музей представив мінівиставку до Дня пам’яті жертв радянської депортації чеченського та інгушського народів, а також кінохроніку тих подій 1944 року.

«23 лютого розпочалась масштабна ганебна операція військ НКВС під назвою «Чечевиця» – коли треба було впродовж кількох днів виселити цілий народ. Порахувати важко, але ми говоримо, що це приблизно 600 тисяч. Чверть народу загинула під час депортації і в перший рік. Після, в травні 1944-го, розпочалась депортація кримськотатарського народу», – сказала історик Світлана Каюк.

 

Присутні також вшанували пам’ять видатного лідера кримськотатарського народу Номана Челебіджіхана (1885–1918 рр.) Це лідер національного відродження, перший голова уряду Кримської Народної Республіки, організатор Курултаю кримськотатарського народу, муфтій мусульман Криму, Білорусі, Литви та Польщі, автор вірша «Ant etkenmen» («Я поклявся»), який пізніше став кримськотатарським національним гімном. Більшовики розстріляли його в ніч з 22 на 23 лютого 1918 року разом з сотнями кримськотатарських діячів.

«У ніч на 23 лютого було розстріляно 600 осіб, всі ті, хто творив і очолював кримськотатарське відродження», – зазначила Світлана Каюк.

Учасники заходу переглянули документальний фільм про Номана Челебіджіхана. Пам’ять загиблих вшанували молитвою за мусульманською традицією. 

1944 року з 23 лютого до 9 березня майже всі представники інгушів та чеченців – за оцінками істориків, близько 650 тисяч людей – були силою виселені до Середньої Азії під приводом нібито їхньої співпраці з нацистською Німеччиною. Частину людей – переважно літніх, жінок та дітей з високогірних районів, було знищено на місці. Чечено-Інгушетію, як автономну республіку, у складі РФСР ліквідували. Близько половини депортованих загинули в дорозі чи вже на місці примусового поселення через суворі умови життя там. 1957 року, вже після смерті Сталіна, тим, хто вижив, дозволили повернутися на Батьківщину. Також було поновлено Чечено-Інгушську автономну радянську республіку у складі РФСР.

2764

Олегу Зубкову дозволили виїзд з Росії та анексованого Криму

Підконтрольний Росії відділ судових приставів в Білогорському районі анексованого Криму дозволив власник сафарі-парку «Тайган» і зоопарку «Казка» Олегу Зубкову виїздити за межі анексованого Криму та сусідньої Росії. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на відеозвернення підприємця.

«Мені була вручена постанова від виконавчої службі про те, що всі обмеження з мене знімаються, я стану виїзним. Моє ім’я прибрали з бази. Однак це рішення було прийняте ще 31 січня і до сьогодні я не був у законному порядку сповіщений про цю постанову. Вже звільнили й Демченка – фахівця, який нібито ухвалював подовження цих невиїздів. Але мені від цього не легше. Є структура, яка не випускала мене більше двох років», – сказав Зубков. 

Читайте також: Суд у Криму звільнив Олега Зубкова з СІЗО​

За його словами, 3 березня в підконтрольному Росії Білогорському районному суду пройде засідання, де буде розглядатися заява захисту Зубкова проти виконавчої служби.

Кримському підприємцю Зубкову заборонили виїзд з Росії та окупованого півострова в жовтні 2017 року. Причиною постанови стала відмова Зубкова на вимогу суду зачинити кафе, розташоване на території парку «Тайган» у Білогорському районі Криму.

У Олега Зубкова, який у 2014 році підтримав анексію півострова Росією – тривалий конфлікт окупаційною владою Криму. Зубков стверджує, що протягом п’яти років не може оформити документи на земельні ділянки, де розташована його власність.

 

2764

Відчеплений через підозру на коронавірус вагон потягу «Київ-Москва» відправили до України – уряд

Підозра на коронавірус у громадянки Китаю, яку зняли з потяга «Київ-Москва» на кордоні з Росією, не підтвердилася, тож відчеплений вагон відправили до України. Про це увечері 22 лютого повідомив Кабінет міністрів України з посиланням на національного координатора Міжнародних медико-санітарних правил Росії.

За повідомленням, дослідження зразків пасажирки, яка їхала у потязі з Росії до України, показали, що вона не інфікована коронавірусом Covid-19.

«Відтак, одинадцять українців, які подорожували в тому ж вагоні, що і громадянка КНР, та два бортпровідники-українці, які обслуговували цей вагон, також не є інфікованими. Відчеплений вагон із пасажирами сьогодні, 22 лютого, вночі було відправлено до Києва. Госпіталізованих українців відпустили з лікарні», – зазначають в Кабінеті міністрів.

Читайте також: До СБУ звернулися з проханням оцінити заяви політиків через евакуацію з Китаю – депутат​

За заявою урядової пресслужби, українців, яких госпіталізували в Росії, забезпечувало допомогою та харчуванням посольство України в Москві.

21 лютого «Укрзалізниця» повідомила, що потяг, з якого зняли пасажирку з підозрою на коронавірус, пройшов санітарну обробку. Окрім неї, госпіталізували п’ятьох громадян України, які з нею контактували. 

21 лютого стало відомо, що громадянку Китаю із симптомами респіраторного захворювання виявили під час проходження митно-прикордонного контролю на залізничній станції Суземка (РФ) та госпіталізували у Брянську. Усіх інших пасажирів, які були з нею у вагоні, ізолювали, вагон відчепили.

2764

Бойовики стріляли 11 разів за попередню добу – штаб

Незаконні збройні формування 11 разів за добу порушили режим припинення вогню протягом доби 22 лютого, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

Обстріли, в тому числі із застосуванням мінометів калібру 120 та 82 міліметри, гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, зафіксували в районах Мар’їнки, Новомихайлівки, Старогнатівки, Красногорівки, Лебединського, Водяного та Гнутового.

«У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» противник здійснив три обстріли по нашим позиціям, а саме: два рази неподалік Кримського – з мінометів калібру 82 міліметри ворог випустив 20 мін; у районі населеного пункту Новолуганське – з мінометів калібру 82 міліметри – 10 мін, а також вів вогонь з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – зазначають у штабі.

Читайте також: «Ніхто не просунувся вглиб»: що відбувається на лінії розмежування після загострення​

Напередодні один український військовий отримав поранення внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої. Про втрати внаслідок обстрілів 22 лютого штаб не повідомляє.

Незаконні угруповання «ЛНР» та «ДНР», своєю чергою, звинувачують українську армію в обстрілах окупованих ними територій 22 лютого та вранці 23 лютого.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.