ap_graham_congress-1

Хресну ходу УПЦ МП можуть використати для дестабілізації ситуації в Україні

gundiaev

Глава СБУ Василь Грицак вважає, що хресну ходу УПЦ МП можуть використати для дестабілізації ситуації в Україні.

На брифінгу в суботу, відповідаючи на питання про ризик такої дестабілізації, Грицак сказав: “Ризик, відверто, є”.

“Тим силам, які не бажають Україні добра, про які ми з вами розуміємо, потрібен Франц Фердинанд, який слугував причиною початку Першої світової”, – заявив глава СБУ.

Він зазначив, що є безперечне право віруючих на вільне віросповідання і є люди, які щиро вірять в Бога у цій конфесії й ні в чому не винні.

“А є інші люди, які, мені здається, дуже далекі від Бога насправді, які роблять все і використають будь-який привід, навіть самий цинічний, щоб здетонувати ситуацію всередині держави”, – підкреслив Грицак.

“Тому я хочу наголосити, що СБУ робить все можливе, щоб розуміти ситуацію, пов’язану з подіями із хресною ходою і відстежує ситуацію по тих групах або структурах, які зацікавлені в дестабілізації або можливості використання хресної ходи для дестабілізації ситуації в нашій державі”, – сказав він.

Всеукраїнська хресна хода, організована УПЦ МП, стартувала 9 липня з Почаївської лаври у Тернопільській області. Учасники ходи вирушили до Києва з Тернопільщини. Під час подорожі учасники ходу відвідають святині Кременця, Шепетівки, Житомира та інших місць.

Хода завершиться в Києві 27 липня перед святкуванням Дня хрещення Київської Русі.

3 липня стартувала хресна хода зі Свято-Успенської Святогірської лаври на Донеччині. 27 липня учасники ходи прибудуть до Києва, де зустрінуться з учасниками Хресного ходу з Почаївської лаври.

Як відомо, ерцгерцог Франц Фердинанд був убитий 28 червня 1914 року разом зі своєю дружиною у м. Сараєво (Боснія і Герцеговина). Це стало безпосереднім приводом до початку Першої світової війни 1914-1918 років.

Правда України

ap_graham_congress-1

Президент України Петро Порошенко підписав закон про фінансову реструктуризацію

finansova-restrukturyzacia

Президент України Петро Порошенко підписав закон про фінансову реструктуризацію. Про це свідчать дані на сайті Верховної Ради.

Закон вводить механізм фінансової реструктуризації підприємств-боржників.

“Цей механізм повинен стати важливим інструментом врегулювання ситуації з проблемними кредитами банків, допоможе оздоровити банківську систему, сприяти відновленню платоспроможності підприємств, збереження робочих місць і сплату податків до бюджету”, – вважають в Національному банку.

Завдяки прийняттю закону банки зможуть зменшити кількість проблемних кредитів і спрямувати кошти на кредитування економіки.

Процедура реструктуризації є добровільною: сторони мають право самостійно погоджувати питання про доцільність його застосування або використовувати інші механізми повернення заборгованості.

Закон визначає інституційну роль наглядової ради і секретаріату як спеціальних органів, що створюються для організації та проведення процедури фінансової реструктуризації та регламентують процес вирішення спорів в арбітражі.

Відповідно до положень закону міжвідомча наглядова рада буде включати представників Національного банку, Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства юстиції.

Національний банк вважає закон про фінансову реструктуризацію дозволяє конвертувати 25% корпоративних боргів.

Йдеться виключно про життєздатні підприємства, які за рахунок цього зможуть повернутися до економічної активності, забезпечити пожвавлення банківського кредитування в цілому.

Крім того, закон дозволить виконати зобов’язання України згідно з меморандумом з МВФ.

Як відомо, 14 червня Рада прийняла в цілому закон про фінансову реструктуризацію.

Правда України

ap_graham_congress-1

Кривавий карлик продовжує надсилати в Україну гарматне м’ясо

dnr_degeneraty

За інформацією розвідки, з Росії прибуло чергове підкріплення для бойовиків.

Про це повідомив на брифінгу в суботу речник адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко.

Так, на станцію Іловайськ приїхали 3 цистерни з паливно-мастильними матеріалами, на станцію Суходольськ – залізничний ешелон з паливно-мастильними матеріалами та боєприпасами. До Харцизька привезли міномети: 85 штук – 120-мм та 40 штук – 82-мм.

Також за інформацією розвідки, в Донецьку відбулася ротація окупантів зі складу 331-го парашутно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії Повітряно-десантних військ ЗС РФ.

Також з Донецька у північному напрямку виїхав російський комплекс радіолокаційної розвідки “Зоопарк-1”.

Крім того, за інформацією розвідки, передові позиції так званого “9-го полку”, що займає позиції на Маріупольському напрямку противника, посилено снайперськими групами, внаслідок чого українські війська неодноразово потрапляли у п’ятницю під снайперський вогонь. Там же розгорнуто сучасний російський мобільний комплекс радіоконтролю “Свєт-КУ”.

ГУР МОУ також опублікувало персональні дані деяких командирів та навідників гарматних розрахунків так званої “1-ї гаубичної самохідної артилерійської батареї 5-ї бригади” російсько-окупаційних військ: 44-річний Роман Безсмертний, 41-річний Сергій Зінченко, 30-річний Сергій Ковальов, 27-річний Олександр Шпудейко, 22-річний Олександр Нікітін.

“Це воєнні злочинці, які обстрілюють житлові квартали з важкого озброєння”, – сказав Лисенко.

Правда України

ap_graham_congress-1

На трасі Одеса-Миколаїв водій зерновозу врізався в мікроавтобус

zhah-dtp

П’яний водій зерновозу врізався в маршрутку з пасажирами.

Увечері 15 липня на трасі Одеса-Миколаїв сталася страшна ДТП: водій зерновозу врізався в мікроавтобус, який прямував за маршрутом Миколаїв – Коблево, передають місцеві ЗМІ.

Повідомляється, що вантажівка Renault з причепом, який прямував до Миколаєва, виїхав на смугу зустрічного руху і врізався в маршрутку, що прямувала в Коблево. В результаті чого та злетіла в кювет і перекинулася.

“У мікроавтобусі їхали 20 осіб – 19 пасажирів і водій. 10 з них були госпіталізовані з різними травмами, в т.ч. двоє в тяжкому стані. Однією з пасажирок відірвало голову”, – сказано в повідомленні.

Як встановили поліцейські, водій вантажівки був п’яний: в його крові знайшли 2,7 проміле алкоголю. Він був доставлений в нарколабораторію для проведення більш докладної експертизи.

Правда України

ap_graham_congress-1

Поліція Іспанії оприлюднила відео затримання сина колишнього мера Києва Леоніда Черновецького

stepan-chernoveckyi

Поліція показала елітний автопарк, коштовності і гроші, які виявили під час обшуку.

Поліція Іспанії оприлюднила відео затримання сина колишнього мера Києва Леоніда Черновецького Степана.

Йому інкримінують створення злочинної організації, відмивання грошей, підробку офіційних документів, а також злочини проти казначейства.

На відео правоохоронці штурмують маєток, після чого затримують кількох осіб, в тому числі і Степана Черновецького. Його можна дізнатися по футболці синього кольору.

Також поліція показала елітний автопарк, коштовності і гроші, які виявили під час обшуку маєтку.

Як повідомлялося, іспанські ЗМІ назвали сина Черновецького “мозком банди”, яку підозрюють у відмиванні 10 мільйонів євро.

Однак відразу після затримання Степана Черновецького екс-мер спростував подібну інформацію, додавши, що він знаходиться у себе вдома в Барселоні “і в даний час відповідає на питання поліції про обставини, пов’язаних з якоюсь людиною”.

Правда України

ap_graham_congress-1

В Україні продовжуються махінації з незаконного відшкодування ПДВ

ПДВ

Перше півріччя Мінфін закінчив нестандартно. Бюджет зведено з доходами в 265,6 млрд грн. За багатьма з основних податкових надходжень спостерігається перевиконання плану. Кінець другого кварталу ознаменувався подією, яку складно назвати досягненням – практично повним блокуванням відшкодування ПДВ у червні.

Це поставило на вуха весь бізнес. В казначейство, до депутатів, і в ДФС стали надходити численні звернення від компаній.

Бізнес-організації публічно звернулися до Мінфіну із закликом розблокувати відшкодування.

Так, Федерація роботодавців України зажадала терміново відновити відшкодування і провести службове розслідування фактів порушень ДФС термінів і процедур відшкодування.

Офіційна причина блокування відшкодування ПДВ – аграрії підозрюються в отриманні збільшених сум відшкодування на не зовсім законних підставах.

Співрозмовники в уряді припускають також, що до кінця півріччя виникла необхідність акумулювати в скарбниці побільше доходів для “успішного” закриття другого кварталу.

Другий момент: очікуваного коригування кошторису за підсумками півріччя не буде. Мінфін говорить про те, що приводів для нього особливих немає. Внесення змін до бюджету зсувається на третій квартал.

Третя особливість бюджетного процесу – загострення конфлікту міністра фінансів Олександра Данилюка з головою ДФС Романом Насіровим.

Останнім часом навколо Насірова не вщухають скандали. У травні парламентський комітет з питань податкової та митної політики розглядав питання про те, щоб рекомендувати Кабміну звільнити Насірова та його першого зама Сергія Білана.

Імідж ДФС не прикрасить і затримання на хабарі в 125 тис. грн керівника відділу центрального апарату служби.

Ми уже писали про те, що в ситуації з Насіровим Данилюк виявився заручником політичних домовленостей. Ставши міністром, він був не проти його змінити і побудувати власну вертикаль влади, але збереження Насірова на посаді важливо для “Відродження”.

Починаючи з минулого тижня Данилюк почав публічно критикувати ДФС. У коментарі міністр заявив про те, що фіскальна служба повністю себе дискредитувала.

На всі випади міністра Насіров поки мовчить. Події розгортатимуться далі.

Ми маємо дані про виконання бюджету за доходами в першому півріччі.

Кошторис зведено з доходами в 265,6 млрд грн. Перевиконання зафіксовано за основними податками: податком на доходи фізосіб, ПДВ, акцизами, податком на прибуток.

Найбільший недобір – майже в 5,5 млрд грн – зафіксовано від ренти за користування надрами. Причини – падіння обсягів видобутку та зниження ціни на газ і нафту, плюс рента на видобуток бурштину так і не запрацювала.

Крім того, статистику з доходів зіпсував Нацбанк. Згідно розпису, в першому півріччі регулятор зобов’язувався перерахувати в казну 13 млрд грн. Цього не сталося через відсутність рішення про склад ради НБУ.

“Рішення про перерахування грошей ухвалює рада НБУ. У п’ятницю Верховна Рада призначила чотирьох членів ради за своєю квотою. Чекаємо ще президентських кандидатур. Перерахувати гроші – не проблема”, – запевнили нас в Нацбанку.

Прочерк стоїть також проти планових доходів у 1,469 млрд грн від Європейського Союзу. Мова про макрофінансову допомогу від Євросоюзу, отримання якої прив’язано до траншу МВФ.

Раніше уряд був налаштований на перегляд бюджету за підсумками півріччя. Зараз Мінфін готує проект кошторису-2017, а коригування чинного бюджету відкладено на третій квартал.

У статті 52 Бюджетного кодексу описано десять приводів для внесення змін до бюджету. Серед них – відхилення в оцінці макропрогнозу, перевиконання доходів за підсумками третього кварталу більш ніж на 15%, необхідність збільшувати обсяг резервного фонду або витрати на обслуговування і погашення держборгу та інше.

Поки всього цього немає. “Зміни можливі у вересні. Їх потрібно вносити, зокрема переглядати показники по тій же ренті”, – говорить співрозмовник видання в Кабміні.

Минулого тижня відбулося майже повне заморожування відшкодування ПДВ. Згідно з офіційними даними, в червні відшкодовано було трохи більше 111 млн гривень. До цього щомісячні суми відшкодування складали близько 7 млрд грн.

До відшкодування податку на додану вартість причетні три відомства: Державна фіскальна служба, Мінфін, і казначейство. На піку здивування і публічних заяв з боку бізнесу жодне з них не пояснило, що відбувається.

У середу на засіданні Кабінету Міністрів тему підняла голова профільного парламентського комітету з питань податкової і митної політики Ніна Южаніна.

“За моїми даними, з бюджету незаконно відшкодовано понад семи мільярдів гривень ПДВ. Великі зернотрейдери отримали нульову ставку з січня 2016. При цьому ПДВ їм відшкодовується за 2015 рік. Це той ПДВ, який ніким не сплачено до бюджету”, – заявила Южаніна. Вона назвала дві компанії.

Так, за її словами, йдеться про ТОВ “Кернел Трейд”, яке отримало з бюджету 3,6 млрд грн. ТОВ “АТ Каргілл” отримало 1,5 млрд грн. Чи не забагато це?” – сказала вона, запропонувавши прем’єру заслухати звіт Романа Насірова про те, як відбувається відшкодування ПДВ.

У відповідь прем’єр констатував: “ПДВ зараз не відшкодовується нікому. Це неприпустимо. Якщо є факти щодо зловживань, потрібно їх негайно розглянути по конкретним окремим підприємствам. Нехай це буде п’ять, десять, двадцять компаній. Не потрібно всіх під одну гребінку рівняти. ПДВ має відшкодовуватися законно і в автоматичному режимі”.

Олександр Данилюк в свою чергу всю відповідальність за блокування відшкодування поклав на Насірова. Він пояснив, що на засідання планувалося внести конкретний список підприємств, для яких можливе обмеження відшкодування.

“Ми просили, щоб цих підприємств було небагато. ДФС відповіла, що недоцільно обмежувати список, запропонувавши перевірити 2 100 підприємств. Самого списку компаній немає”, – пояснив Данилюк.

За його словами, міністерство фінансів не давало доручень не передавати реєстр на відшкодування ПДВ в казначейство. “Я не знаю, чому ДФС прийняла таке рішення. Це пряме порушення закону”, – заявив Данилюк на засіданні Кабміну.

Втім, сказати, що Мінфін зовсім нічого не знав, – не можна. За кілька тижнів до цього проходили спільні наради між міністерством і ДФС про те, щоб обмежити відшкодування.

За два дні надало пояснення казначейство.

У п’ятницю, 8 липня, на його сайті з’явилася інформація про те, що “в червні поточного року і станом на 9:30 8 липня узагальнених інформацій від Державної фіскальної служби на відшкодування ПДВ в червні-липні поточного року за сумами, що перевищують 100 тис грн, в казначейство України не надходило”.

У цей же день відшкодування було розблоковано.

Проблеми з відшкодуванням ПДВ розпочалися із січня цього року, коли набули чинності нові правила сплати ПДВ аграріями.

Раніше Насіров пояснював проблему так: “Коли приймався закон про держбюджет – робилися певні розрахунки. Мінфін прогнозував, що аграрний сектор буде платити близько одного мільярда гривень на місяць, плюс-мінус така ж сума буде видаватися на відшкодування. Що відбувається за фактом? У січні вони практично нічого не заплатили, в лютому – понад сто мільйонів, в квітні – 450 млн грн… Це набагато нижче очікувань”.

Обсяг щомісячних заявок на відшкодування – в середньому 7 млрд грн.

“За нашими оцінками 2-2,5 млрд грн щомісяця йшло на відшкодування “широкому аграрному сектору” – від зернових до олійних”, – говорив Насіров. Перегин очевидний.

У ДФС вважали за краще утриматися від коментарів з приводу своїх дій. На телефонні дзвінки та повідомлення Насіров не відповів. Ніяких публічних пояснень від ДФС про причини блокування відшкодування всім компаніям протягом минулого тижня не прозвучало.

“Є випадки фіктивного ПДВ, в тому числі в агарному секторі. Робота по їх виявленню ведеться постійно, і, я б сказав, досить ефективно”, – лаконічно пояснив нам перший заступник голови ДФС Сергій Білан.

У Мінфіні стверджують, що “заморожування” всього реєстру стало для них несподіванкою.

“ДФС “заморозила” все відшкодування ПДВ, хоча насправді мала перевірити лише окремі приватні випадки. Явно такі зловживання відбувалися не без участі самої ДФС. Тож, цілком ймовірно, “заморожуванням” намагалися виграти час, щоб внести зміни до реєстру, адже в результаті ДФС подала суму менше, ніж вони спочатку називали”, – пояснив у коментарі міністр фінансів Олександр Данилюк.

ДФС повідомила, каже міністр, що за 6 місяців поточного року аграрії в бюджет не заплатили 2,1 млрд грн. За період із січня до квітня 2016 р. до відшкодування вони заявили близько 7 млрд грн ПДВ. Це майже в чотири рази більше, ніж за аналогічний період минулого року.

“Після мого доручення розібратися в питанні 8 липня ДФС офіційно подала реєстр на суму трохи більше 4 млрд грн”, – розповідає міністр. За його словами, “вся ця ситуація з відшкодуванням у черговий раз показує, що ДФС себе повністю дискредитувала”.

Причини перегину наші співрозмовники в Уряді пояснюють тим, що із січня цього року закралася норма, яка дозволяє вільне трактування аграріями своїх прав на відшкодування. Чому так?

“Якщо виробник продав урожай 2015 року в цьому році, то воно повністю підпадає під відшкодування і це в принципі нормально. Але є підозра, що цей стрибок у відшкодуванні неприродний, що аграрії спеціально укладали контракти наперед, або ж сторнували угоди, укладені в минулому році , щоб продати урожай в цьому і отримати відшкодування”, – говорить джерело в Кабміні.

Є кілька сценаріїв розвитку подальших подій.

Перший – депутати внесуть зміни до законодавства і конкретизують параметри угод з продукцією минулого року, за дотримання яких можливе відшкодування.

Другий – ДФС розпочне перевірки окремих компаній.

Як відомо, 1 липня Кабмін дозволив ДФС проводити документальні перевірки сільгоспвиробників щодо можливого порушення режиму повернення податку на додану вартість.

Правда України

ap_graham_congress-1

Інвестори продовжують на свій страх і ризик вкладати гроші в збитковий банківський сектор

banky-ua

Угоди з українськими банками стали рідкістю. Ті інвестори, які були готові “скинути” фінансові активи, масово пішли з України ще в 2012-2014 роках, а кількість банків з іноземним капіталом в Україні скоротилася до 41. Присутні ж на ринку власники продовжують витягати бізнес зі збитків або чекають моменту, коли належні їм банки можна буде продати не за гривню, а хоча б за дві.

І все ж окремі інвестори продовжують на свій страх і ризик вкладати гроші в банківський сектор. Так, у травні цьго року “Неос Банк” (колишній “Банк Кіпру”) було куплено компанією ERC – одним з найбільших дистриб’юторів комп’ютерної техніки та електроніки.

Тоді ж стало відомо про придбання банку “Земельний Капітал” екс-міністром вугільної промисловості Віктором Тополовим і його дружиною. А буквально днями Національний банк України видав дозвіл на поглинання 46,31% акцій “Українського будівельно-інвестиційного банку” Артуру Чечоткіну, зятю Юлії Тимошенко.

Досить гучною подією на рубежі 2015-2016 років стала купівля власниками “Альфа-банку” (Україна) “Укрсоцбанку”, яким володіла італійська група Unicredit Group. Італійці вже давно виношували ідею з продажу українського активу, придбаного в 2007 році за безпрецедентну навіть на ті часи суму – майже 2,1 млрд доларів. Крім того, в нашій країні група володіла ще однією фінансовою установою – UniCredit Bank, який був об’єднаний з “Укрсоцбанком” в 2013 році.

Акціонери “Альфа-банку”, зі свого боку, придивлялися до “Укрсоцбанку” ще в 2004 році, але з Віктором Пінчуком, який був на той момент найбільшим акціонером, домовитися не вдалося. А ось повторна спроба, зроблена вже в 2016 році, увінчалася успіхом.

Конкретних планів щодо нового активу у власників “Альфа-банку” поки немає. Менеджмент фінустанови обтічно відповідає, що їм дуже знадобиться досвід італійських акціонерів, а також та клієнтська база, яку напрацював “Укрсоцбанк” за роки свого існування.

“В результаті угоди виграють всі: український ринок отримає більш сильного гравця на банківському ринку, який об’єднає в собі найкращий досвід і практики двох найпотужніших груп, зможе запропонувати своїм клієнтам більш досконалі й різноманітні сервіси, буде інноваційним і технологічно розвинутим”, – заявила голова правління UniCredit Bank Тамара Савощенко.

Втім, така скритність сторін цілком зрозуміла. По-перше, закриття угоди триватиме більше півроку (її планують завершити в другій половині 2016-го). По-друге, злиття банків поки що не планується. Принаймні це не питання найближчого майбутнього. По-третє, назвати “Укрсоцбанк” бездоганним придбанням теж не можна. За 2015 рік його збиток склав 3,1 млрд гривень. Хоча це й менше, ніж роком раніше.

Крім того, банк чимало зусиль витратив на боротьбу з неблагонадійними позичальниками, що не найкращим чином позначилося на його кредитному портфелі. Наприклад, “Укрсоцбанк” досі розхльобує наслідки війни з групою компаній “ІСА ПРАЙМ Девелопмент”, суди з якої тяглися кілька років.

Ще одним “віянням” на ринку стало придбання банків, визнаних неплатоспроможними. Одним з перших покупців “неліквіду” влітку 2015 року став співвласник бізнес-групи UBG Олександр Стецюк. Його зацікавило дітище відомого Миколи Лагуна – збанкрутілий “Омега банк”. Точніше, створена на його базі перехідна фінустанова “РВС Банк” (це структура, яка отримує частину активів банку-банкрута і розплачується з вкладниками).

За словами Стецюка, пошуки банку тривали з 2014 року, але вибір зупининвся на “Омезі”, а ставку в його розвитку буде зроблено на корпоративний сектор.

Примітно, що акціонери UBG, в число яких входив також нинішній заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслан Демчак, уже володіли банківським бізнесом – “ЕРДЕ Банком”, який обслуговував бізнес групи UBG і в 2012 році був визнаний неплатоспроможним.

Та й із “РВС Банком” теж виявилося не все так гладко. У вересні 2015 року НБУ заявив, що його власники не можуть привести роботу банку у відповідність до нормативів. А UBG подала у відповідь позов до суду, щоб не допустити ліквідацію банку.

Не менш цікавою стала угода з поглинання в серпні 2015 року арабською компанією Primestar Energy “Укргазпромбанку”. За її підсумками представники Фонду гарантування вкладів фізосіб повідомили, що у нових господарів є 30 днів на те, щоб стабілізувати діяльність банку, розрахуватися з вкладниками. Але цього не сталося – у вересні НБУ все-таки відкликав у банку ліцензію і відправив його на ліквідацію.

Primestar Energy, правда, з рішенням НБУ не погодилася, і намагалася скасувати його через суд. Однак безуспішно.

У вересні минулого року кондитерська компанія “АВК” (точніше, її власник Володимир Авраменко), купила 72% акцій банку “Траст”. До числа неплатоспроможних він не входив, але, як і багато інших, відчував труднощі з поверненням депозитів. Нові акціонери зізналися, що банк цікавив їх перш за все через ліцензії. До того ж, розвиватися “Траст” буде як бізнес, підв’язаний під систему платежів EasyPay, яка також належить Авраменку. Хоча сам акціонер каже, що бачить у банку виключно ринкового гравця.

Тим не менш, придбання “Трасту” – це один з небагатьох прикладів того, як нові власники змогли вирівняти роботу банку. До слова, 5 липня акціонери заявили про намір в найближчому майбутньому докапіталізувати фінустанову на 80 млн гривень.

І банкіри, і експерти сходяться на думці, що зараз чи не найгірший час для придбання українських банків. “Ситуація така, що активи, якими зараз володіють багато банків, втратили свою вартість в кратному розмірі і їх може просто не вистачити для погашення заборгованості перед вкладниками і кредиторами. У цій ситуації Фонд гарантування і кредитори мають можливість звернути стягнення на майно акціонера, ну а менеджмент отримає заборону на зайнятість в галузі. Тому, якщо у акціонерів немає розуміння перспектив, вони намагаються вийти з цієї ситуації, продавши свій банк повністю або його частину”, – вважає фінансовий аналітик Віталій Шапран.

Отож ті угоди M&A, які ми бачимо на українському ринку, ситуативні, і вирішують виключно конкретні завдання для кожної зі сторін. “Продавець прагне розчистити свій баланс, оскільки не кожен готовий працювати з великим обсягом проблемних кредитів, які мало того, що вимагають додаткових капіталовкладень, наприклад, для судових процесів, а й формування додаткових резервів”, – пояснює Вадим Березовик.

Покупець же, навпаки, отримує на баланс заборгованість. І не номінальну, а реальну, за ціною покупки. Тому, навіть якщо це проблемний актив, інвестор оцінює його, як він вважає, за справедливою ціною, і, відповідно, є шанс, що зміна кредитора позитивно вплине на бажання і настрій боржника знайти якесь компромісне рішення.

Не менш важливим є відповідь на питання, яким виявиться обсяг вкладень в оздоровлення придбаного банку. “Інвестиції для виведення банку з кризи можуть бути від нуля до нескінченності. І це – головний ризик”, – говорить Владислав Кравець.

Як приклад – згаданий уже “Укргазпромбанк”, нові власники якого не змогли забезпечити виконання нормативів НБУ. Водночас, для тих акціонерів, які не здатні домогтися необхідної капіталізації, продаж – чи не єдиний вихід.

“Так, ви не будете 100%-ним власником і впливати, як раніше, на роботу банку, але принаймні збережете собі актив, який за правильного управління може приносити нітрохи не менше доходу, ніж раніше. А може навіть і більше за рахунок синергії від об’єднання”, – підсумовує Вадим Березовик.

З іншого боку, деякі інвестори йдуть простішим шляхом. Замість придбання цілого банку з “купою” проблем вони просто скуповують найбільш привабливі його активи з аукціону ФГВФО.

Загалом же, на думку Віталія Шапрана, відновлення попиту на банки до завершення системної кризи в галузі чекати точно не варто. “До того ж, НБУ виставив занадто суворі умови для нових інвесторів. Судячи з офіційної інформації, покупці були, але дуже багатьом відмовили. НБУ і ФГВФО бояться запускати в систему “поганих акціонерів” і “поганий менеджмент”. Хоча, думаю, що було би правильним на час послабити цей регуляторний поводок”, – вважає експерт.

Правда України