iDnipro

У Мінекології прокоментували 18-те місце України в рейтингу протидії змінам клімату

Те, що Україна поліпшила свої позиції, піднявшись із 18 на 20 місце в рейтингу Climate Change Performance Index 2019, пов’язано зі змінами в українському законодавстві протягом 2018 року, вважає міністр екології Остап Семерак.

«Це дуже позитивна оцінка: у порівнянні з попереднім роком Україна піднялася на два пункти вгору. Очевидно, це продиктовано тими рішеннями, які Україна ухвалила, формуючи свою кліматичну політику. В першу чергу я маю на увазі прийняття стратегії низьковуглецевого розвитку і схвалення урядом двох законопроектів, які зараз знаходяться на розгляді у Верховній Раді. Перший: це про озоноруйнівні речовини, і другий – це закон про звітність, моніторинг і верифікацію викидів парникових газів. Окрім цього, звичайно, береться статистика зі звітності, яку подає Україна і яка сертифікується Секретаріатом ООН в рамках Конвенції по боротьбі зі зміною клімату і виводяться загальні показники», – розповів він у коментарі Радіо Свобода.

Читайте також: У 2018-му викиди вуглекислого газу сягнуть рекордного рівня – дослідження​

Семерак розповів, що укладачі рейтингу не зверталися до українських урядовців для збору даних, а збирають інформацію з відкритих джерел.​

Укладачі рейтингу – німецькі дослідники Ян Берк, Урсула Хаґен, Франциска Мартен, Ніклас Хоехне і Стефан Сінґер – вважають українську кліматичну політику «недостатньо амбітною». Однак міністр вказує на те, що Кабінет міністрів протягом останнього року ухвалив низку документів, які визначають державний підхід до проблеми зміни клімату, у відповідності до ухваленої в 2015 році Паризької угоди.

«Згідно з Концепцією про нову кліматичну політику український уряд схвалив Національний план реалізації цієї політики, там є конкретні пункти, які стосуються кожного з нас, які мають терміни, свої виміри показників, також ми стратегія низьковуглецевого розвитку підготували. Також ми зараз приступаємо до підготовки плану заходів по адаптації до змін клімату. Тому що зміни клімату, на жаль, є станом на сьогодні незворотніми і вони будуть відбуватися і ще протягом наступних років. До них треба вже адаптовуватись», – пояснює він.

Читайте також: У Києві посилили контроль за хвойними насадженнями перед новорічними святами – КМДА​

Національний план реалізації Концепції про кліматичну політику на 2018 передбачав, зокрема, ухвалення закону «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» – він зареєстрований у парламенті з 1 листопада 2018 року. На 2019 рік заплановане затвердження Державної науково-технічної програми у сфері зміни клімату.

10 грудня три німецькі організації оприлюднили звіт Climate Change Performance Index 2019, в якому Україна посідає 18 місце, очоливши таким чином групу країн із середнім рівнем успішності в протидії змінам клімату. Минулого року Україна була на 20 місці.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!
iDnipro

У Мінекології прокоментували 18-те місце України в рейтингу протидії змінам клімату

Те, що Україна поліпшила свої позиції, піднявшись із 18 на 20 місце в рейтингу Climate Change Performance Index 2019, пов’язано зі змінами в українському законодавстві протягом 2018 року, вважає міністр екології Остап Семерак.

«Це дуже позитивна оцінка: у порівнянні з попереднім роком Україна піднялася на два пункти вгору. Очевидно, це продиктовано тими рішеннями, які Україна ухвалила, формуючи свою кліматичну політику. В першу чергу я маю на увазі прийняття стратегії низьковуглецевого розвитку і схвалення урядом двох законопроектів, які зараз знаходяться на розгляді у Верховній Раді. Перший: це про озоноруйнівні речовини, і другий – це закон про звітність, моніторинг і верифікацію викидів парникових газів. Окрім цього, звичайно, береться статистика зі звітності, яку подає Україна і яка сертифікується Секретаріатом ООН в рамках Конвенції по боротьбі зі зміною клімату і виводяться загальні показники», – розповів він у коментарі Радіо Свобода.

Читайте також: У 2018-му викиди вуглекислого газу сягнуть рекордного рівня – дослідження​

Семерак розповів, що укладачі рейтингу не зверталися до українських урядовців для збору даних, а збирають інформацію з відкритих джерел.​

Укладачі рейтингу – німецькі дослідники Ян Берк, Урсула Хаґен, Франциска Мартен, Ніклас Хоехне і Стефан Сінґер – вважають українську кліматичну політику «недостатньо амбітною». Однак міністр вказує на те, що Кабінет міністрів протягом останнього року ухвалив низку документів, які визначають державний підхід до проблеми зміни клімату, у відповідності до ухваленої в 2015 році Паризької угоди.

«Згідно з Концепцією про нову кліматичну політику український уряд схвалив Національний план реалізації цієї політики, там є конкретні пункти, які стосуються кожного з нас, які мають терміни, свої виміри показників, також ми стратегія низьковуглецевого розвитку підготували. Також ми зараз приступаємо до підготовки плану заходів по адаптації до змін клімату. Тому що зміни клімату, на жаль, є станом на сьогодні незворотніми і вони будуть відбуватися і ще протягом наступних років. До них треба вже адаптовуватись», – пояснює він.

Читайте також: У Києві посилили контроль за хвойними насадженнями перед новорічними святами – КМДА​

Національний план реалізації Концепції про кліматичну політику на 2018 передбачав, зокрема, ухвалення закону «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» – він зареєстрований у парламенті з 1 листопада 2018 року. На 2019 рік заплановане затвердження Державної науково-технічної програми у сфері зміни клімату.

10 грудня три німецькі організації оприлюднили звіт Climate Change Performance Index 2019, в якому Україна посідає 18 місце, очоливши таким чином групу країн із середнім рівнем успішності в протидії змінам клімату. Минулого року Україна була на 20 місці.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!
iDnipro

У Запоріжжі стартував правозахисний «Марафон написання листів-2018»

У Запоріжжі 11 грудня стартувала акція збору листів у рамках щорічної ініціативи міжнародної правозахисної організації Amnesty International «Марафон написання листів-2018». Цього року збір підписів ведеться, зокрема, щодо справ двох українських активісток – Віталіни Коваль та Катерини Гадзюк. 

«Справа Катерини Гадзюк – коли вона потрапила до списку Amnesty, Катерина ще буда живою. Тобто це справа, коли власне вимагається від прокуратури розслідувати цю справу. Коли ми стартували з марафоном, то дізналися, що Катерина не витримала усіх тих ушкоджень, які були заподіяні. Це вже той випадок, коли не можна написати листа підтримки людини. Ще один – кейс Віталіна Коваль, активістка з Ужгорода. На щорічній акції, де жінки стали з плакатом «8 березня – жіноча солідарність», «Права жінок», їх облили фарбою емалевою. Віталіні максимум дісталося, в неї було ушкоджене око, дуже серйозні опіки. Чому її справа розглядається? Вона травмована 10 годин перебувала у відділку поліції і вимагала, щоб справу класифікували за 161 статтею – стаття про насильство на ґрунті ненависті», – розповіла активістка Amnesty International Наталя Лобач. 

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, учасники акції могли написати листа підтримки активістам, чиї справи цього року відібрані для участі у марафоні, а також підписати звернення до урядів країн, де живуть герої марафону. 

Збір підписів в рамках марафону в Запоріжжі також відбудеться 12 грудня у приміщення Запорізького національного університету й 14 грудня – в офісі громадської організації «Інсайт».

Ідея щорічного марафону полягає в тому, що мільйони людей у всьому світі одночасно надсилають листи на захист жертв порушень прав людини, вимагаючи від урядів відповідних держав вжити заходів для виправлення ситуації. Цього року в рамках марафону відібрано історії восьми людей, на захист яких підписуються петиції. Особливістю цьогорічної акції є те, що всі восьмеро, на підтримку яких ведеться збір підписів, є жінками. 

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!
iDnipro

У Запоріжжі стартував правозахисний «Марафон написання листів-2018»

У Запоріжжі 11 грудня стартувала акція збору листів у рамках щорічної ініціативи міжнародної правозахисної організації Amnesty International «Марафон написання листів-2018». Цього року збір підписів ведеться, зокрема, щодо справ двох українських активісток – Віталіни Коваль та Катерини Гадзюк. 

«Справа Катерини Гадзюк – коли вона потрапила до списку Amnesty, Катерина ще буда живою. Тобто це справа, коли власне вимагається від прокуратури розслідувати цю справу. Коли ми стартували з марафоном, то дізналися, що Катерина не витримала усіх тих ушкоджень, які були заподіяні. Це вже той випадок, коли не можна написати листа підтримки людини. Ще один – кейс Віталіна Коваль, активістка з Ужгорода. На щорічній акції, де жінки стали з плакатом «8 березня – жіноча солідарність», «Права жінок», їх облили фарбою емалевою. Віталіні максимум дісталося, в неї було ушкоджене око, дуже серйозні опіки. Чому її справа розглядається? Вона травмована 10 годин перебувала у відділку поліції і вимагала, щоб справу класифікували за 161 статтею – стаття про насильство на ґрунті ненависті», – розповіла активістка Amnesty International Наталя Лобач. 

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, учасники акції могли написати листа підтримки активістам, чиї справи цього року відібрані для участі у марафоні, а також підписати звернення до урядів країн, де живуть герої марафону. 

Збір підписів в рамках марафону в Запоріжжі також відбудеться 12 грудня у приміщення Запорізького національного університету й 14 грудня – в офісі громадської організації «Інсайт».

Ідея щорічного марафону полягає в тому, що мільйони людей у всьому світі одночасно надсилають листи на захист жертв порушень прав людини, вимагаючи від урядів відповідних держав вжити заходів для виправлення ситуації. Цього року в рамках марафону відібрано історії восьми людей, на захист яких підписуються петиції. Особливістю цьогорічної акції є те, що всі восьмеро, на підтримку яких ведеться збір підписів, є жінками. 

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!
iDnipro

Дослідники виявили отруйні речовини на дитмайданчиках і в продуктах тваринництва великих міст України

У Кривому Розі, Дніпрі, Запоріжжі, Маріуполі й Харкові довкілля забруднене токсичними речовинами внаслідок промислових викидів, причому в деяких випадках концентрації забрудників перевищують європейські норми вдесятеро, повідомляє група чеських та українських дослідників за підсумками свого дослідження «Промислова Україна. Вплив забруднення на здоров’я населення та довкілля в п’яти промислових містах України».

Дослідження, яке спільно проводили ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія» (Україна), «Арніка» (Чехія) й експерти Хіміко-технологічного інституту в Празі (VSCHT) за фінансової підтримки програми Transition Міністерства закордонних справ Чехії та за участі місцевих неурядових екологів, стосувалося різних типів забруднення. Так, вміст шкідливих речовин аналізували у пісочницях на дитячих майданчиках промислових міст, у мулі на дні річок та у яйцях свійської птиці.

У кількох пісочницях Дніпра й Маріуполя виявилося, що діти контактують із високим рівнем цинку та свинцю. Забагато кадмію, цинку й нафтопродуктів, за стандартами ЄС, дослідники знайшли на дні річок у Харкові та Запоріжжі. Виявили навіть ДДТ (хлорорганічний пестицид, який вважають канцерогенним) – у донних відкладах у Харкові та в чотирьох пісочницях у Дніпрі.

 Але, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, найгіршими виявилися аналізи курячих яєць поблизу промислових центрів. Загалом дослідники зробили і вивчили проби яєць у 88 різних місцях у Кривому Розі, Дніпрі, Запоріжжі, Маріуполі, Харкові та їхніх околицях .І в усіх них – вміст діоксинів та подібних речовин (поліхлорбіфенілів) перевищує допустимі норми.

Дослідники порахували, скільки яєць за добу вживає пересічний українець, і, відповідно, які дози забруднення він отримує з них.

«Ми з’ясували, що у пробах яєць із Харкова концентрація утричі перевищує допустиму денну дозу споживання діоксинів для дорослих і у шість разів – для дітей; у Маріуполі – в 1,3 рази для дорослих і майже утричі – для дітей; у Кривому Розі – у шість разів для дорослих і майже у 13 разів – для дітей», – заявила Їтка Стракова, експерт Відділу токсичних речовин і відходів ГО «Арніка» та співавторка дослідження.

Для ілюстрації рівня загрози автори навели дані ВООЗ про випадки смертей, пов’язаних із забрудненням довкілля. Так, в Україні щороку помирають від екологічних проблем 140 осіб на 100 тисяч населення, і це – четвертий показник в Європі: гіршою є ситуація тільки у Боснії та Герцеговині, Албанії й Болгарії.

Для порівняння, Всесвітня організація охорони здоров’я вважає найбезпечнішим довкілля у Швеції: тут від забруднень помирає менш ніж одна особа на 100 тисяч мешканців на рік.

Автори дослідження радять українському урядові та громадянському суспільству діяти одразу в двох напрямках: відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС – імплементувати низку норм європейського екологічного законодавства. А конкретно – перейти на найкращі з доступних виробничих технологій.

Другий крок запропонувала керівник проекту інтерактивної онлайн-карти джерел забруднення довкілля в Україні Detox Ukraine Яна Басиста. За її словами, ті 4-6 мільярдів гривень, які держава щороку виділяє на екологічні проекти, потрібно використовувати ефективно і прозоро: оприлюднювати й обговорювати з громадськістю усі заплановані проекти, і встановлювати для кожного з них показники ефективності й обов’язкові регулярні звіти про те, як витрачені на конкретний проект кошти знизили конкретний рівень забруднення.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!
iDnipro

Дослідники виявили отруйні речовини на дитмайданчиках і в продуктах тваринництва великих міст України

У Кривому Розі, Дніпрі, Запоріжжі, Маріуполі й Харкові довкілля забруднене токсичними речовинами внаслідок промислових викидів, причому в деяких випадках концентрації забрудників перевищують європейські норми вдесятеро, повідомляє група чеських та українських дослідників за підсумками свого дослідження «Промислова Україна. Вплив забруднення на здоров’я населення та довкілля в п’яти промислових містах України».

Дослідження, яке спільно проводили ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія» (Україна), «Арніка» (Чехія) й експерти Хіміко-технологічного інституту в Празі (VSCHT) за фінансової підтримки програми Transition Міністерства закордонних справ Чехії та за участі місцевих неурядових екологів, стосувалося різних типів забруднення. Так, вміст шкідливих речовин аналізували у пісочницях на дитячих майданчиках промислових міст, у мулі на дні річок та у яйцях свійської птиці.

У кількох пісочницях Дніпра й Маріуполя виявилося, що діти контактують із високим рівнем цинку та свинцю. Забагато кадмію, цинку й нафтопродуктів, за стандартами ЄС, дослідники знайшли на дні річок у Харкові та Запоріжжі. Виявили навіть ДДТ (хлорорганічний пестицид, який вважають канцерогенним) – у донних відкладах у Харкові та в чотирьох пісочницях у Дніпрі.

 Але, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, найгіршими виявилися аналізи курячих яєць поблизу промислових центрів. Загалом дослідники зробили і вивчили проби яєць у 88 різних місцях у Кривому Розі, Дніпрі, Запоріжжі, Маріуполі, Харкові та їхніх околицях .І в усіх них – вміст діоксинів та подібних речовин (поліхлорбіфенілів) перевищує допустимі норми.

Дослідники порахували, скільки яєць за добу вживає пересічний українець, і, відповідно, які дози забруднення він отримує з них.

«Ми з’ясували, що у пробах яєць із Харкова концентрація утричі перевищує допустиму денну дозу споживання діоксинів для дорослих і у шість разів – для дітей; у Маріуполі – в 1,3 рази для дорослих і майже утричі – для дітей; у Кривому Розі – у шість разів для дорослих і майже у 13 разів – для дітей», – заявила Їтка Стракова, експерт Відділу токсичних речовин і відходів ГО «Арніка» та співавторка дослідження.

Для ілюстрації рівня загрози автори навели дані ВООЗ про випадки смертей, пов’язаних із забрудненням довкілля. Так, в Україні щороку помирають від екологічних проблем 140 осіб на 100 тисяч населення, і це – четвертий показник в Європі: гіршою є ситуація тільки у Боснії та Герцеговині, Албанії й Болгарії.

Для порівняння, Всесвітня організація охорони здоров’я вважає найбезпечнішим довкілля у Швеції: тут від забруднень помирає менш ніж одна особа на 100 тисяч мешканців на рік.

Автори дослідження радять українському урядові та громадянському суспільству діяти одразу в двох напрямках: відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС – імплементувати низку норм європейського екологічного законодавства. А конкретно – перейти на найкращі з доступних виробничих технологій.

Другий крок запропонувала керівник проекту інтерактивної онлайн-карти джерел забруднення довкілля в Україні Detox Ukraine Яна Басиста. За її словами, ті 4-6 мільярдів гривень, які держава щороку виділяє на екологічні проекти, потрібно використовувати ефективно і прозоро: оприлюднювати й обговорювати з громадськістю усі заплановані проекти, і встановлювати для кожного з них показники ефективності й обов’язкові регулярні звіти про те, як витрачені на конкретний проект кошти знизили конкретний рівень забруднення.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!
iDnipro

Україна піднялася на два місця в рейтингу протидії змінам клімату CCPI 2019

Україна посіла 18 місце в рейтингу Climate Change Performance Index 2019, який оприлюднили 10 грудня німецькі організаці NewClimate Institute, Germanwatch і Climate Action Network.

За висновками дослідників, Україна із оцінкою в 60 балів посіла перше місце в групі «жовтого спектру» – країн із середнім рівнем успішності в протидії змінам клімату. Минулого року – в рейтингу Climate Change Performance Index 2018 – Україна була на 20 місці.

Оцінка країни (максимальна – 100) складається з обсягу викидів парникових газів, рівня розвитку відновлюваної енергетики, рівня споживання електроенергії, загальних запасів первинної енергії і загальної зовнішньої та внутрішньої політики в сфері протидії змінам клімату.

Читайте також: Екоактивісти звернулися до уряду Польщі через недопуск на кліматичний саміт – заява

В розділі, який стосується України, автори дослідження вказують на те, що її відносно висока загальна оцінка пов’язана із хорошим показником енергоефективності та невисокою кількістю викидів парникових газів. Втім, це пояснюють радше економічними складнощами, ніж свідомим підходом.

«Експерти наголошують, що високий загальний рейтинговий бал є скоріше результатом економічної кризи внаслідок конфлікту на Донбасі, ніж ефективної кліматичної політики. Вони критикують брак амбітності в національній кліматичній політиці. Це також позначається на дуже низькій оцінці національної кліматичної оцінки та того, як темпи зниження викидів і розвиток енергетики з відновлюваних джерел до 2030 року відповідають задачі не допустити підвищення температури Землі на 2 градуси за Цельсієм», – йдеться у звіті.​

Читайте також: На новозеландське узбережжя вдруге за тиждень викинулися дельфіни​

Четверте місце – в рейтингу посідає Швеція, яка отримала 76,28 балів, останнє, 60-те – Саудівська Аравія, в неї 8,82 бали. Перші три місця в рейтингу порожні. Як пояснюють дослідники, жодна країна не робить достатньо, щоб посісти перше, друге чи третє місце.

«Жодна країна не докладає достатніх зусиль для протидії небезпечним змінам клімату», – йдеться в звіті.

За даними дослідження Global Carbon Project, обсяги викидів парникових газів за 2018 рік сягнуть рекордного рівня.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!
iDnipro

Україна піднялася на два місця в рейтингу протидії змінам клімату CCPI 2019

Україна посіла 18 місце в рейтингу Climate Change Performance Index 2019, який оприлюднили 10 грудня німецькі організаці NewClimate Institute, Germanwatch і Climate Action Network.

За висновками дослідників, Україна із оцінкою в 60 балів посіла перше місце в групі «жовтого спектру» – країн із середнім рівнем успішності в протидії змінам клімату. Минулого року – в рейтингу Climate Change Performance Index 2018 – Україна була на 20 місці.

Оцінка країни (максимальна – 100) складається з обсягу викидів парникових газів, рівня розвитку відновлюваної енергетики, рівня споживання електроенергії, загальних запасів первинної енергії і загальної зовнішньої та внутрішньої політики в сфері протидії змінам клімату.

Читайте також: Екоактивісти звернулися до уряду Польщі через недопуск на кліматичний саміт – заява

В розділі, який стосується України, автори дослідження вказують на те, що її відносно висока загальна оцінка пов’язана із хорошим показником енергоефективності та невисокою кількістю викидів парникових газів. Втім, це пояснюють радше економічними складнощами, ніж свідомим підходом.

«Експерти наголошують, що високий загальний рейтинговий бал є скоріше результатом економічної кризи внаслідок конфлікту на Донбасі, ніж ефективної кліматичної політики. Вони критикують брак амбітності в національній кліматичній політиці. Це також позначається на дуже низькій оцінці національної кліматичної оцінки та того, як темпи зниження викидів і розвиток енергетики з відновлюваних джерел до 2030 року відповідають задачі не допустити підвищення температури Землі на 2 градуси за Цельсієм», – йдеться у звіті.​

Читайте також: На новозеландське узбережжя вдруге за тиждень викинулися дельфіни​

Четверте місце – в рейтингу посідає Швеція, яка отримала 76,28 балів, останнє, 60-те – Саудівська Аравія, в неї 8,82 бали. Перші три місця в рейтингу порожні. Як пояснюють дослідники, жодна країна не робить достатньо, щоб посісти перше, друге чи третє місце.

«Жодна країна не докладає достатніх зусиль для протидії небезпечним змінам клімату», – йдеться в звіті.

За даними дослідження Global Carbon Project, обсяги викидів парникових газів за 2018 рік сягнуть рекордного рівня.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!